Главная Коррупция Блазні без кордонів: Чому Євген Кошовий дозволяє собі ображати українську мову
Коррупция - 28.09.2018

Блазні без кордонів: Чому Євген Кошовий дозволяє собі ображати українську мову


Що це було?

Автор Без Табу обурений скандальними заявами Євгена Кошового з приводу несприйняття української мови та пояснює, чому мовний демарш від зірки Кварталу 95 не став сюрпризом.

Попит на україномовний контент протягом останніх трьох – чотирьох років суттєво зріс. І справа не лише у відповідних квотах на радіо та телебаченні. В книгарнях, скажімо, значно побільшало книжок, виданих чи перекладених українською мовою, що дуже злить прихильників усього російського. Але біда в тому, що реальність завдяки багатовіковим старанням московських загарбників є біполярною. І якщо сто років тому «Перший диктант» Остапа Вишні був правдивим з точки зору історичних реалій, то тепер російська помінялася місцями з мовою дійсно корінного населення.

Черговий демарш «Кварталу 95» навряд чи когось здивував, якби стосувався винятково політики. Трупа Зеленського ще незабаром після Помаранчевої революції перетворилася на таку собі театралізовану версію програми «Вечірні вісті». Якщо глядач не обтяжував себе переглядом новин, то міг дізнатися про найбільш резонансні події від комедіантів. Звісно ж, лише в тому ракурсі, на якому наполягав роботодавець та власник каналу-транслятору. А Ігор Коломойський був ним не завжди, адже до переходу на «плюси» вихідці з КВК спокійнісько працювали під крилом медіагрупи Фірташа – Льовочкіна.

Вибрик Євгена Кошового – теж не перший і не останній випадок показового нехтування українською мовою. Але одна справа, коли умовний власник популярного каналу на Youtube пояснює, що міг би відійти від звички працювати російською, але через це гарантовано втратить певну частину підписників. Зовсім інакше виглядає реакція в стилі «можу, але не буду» від «діяча мистецтва», який щотижня світиться в ефірі загальнодержавних телеканалів (неважливо, в прямому ефірі чи в записі). А програми за його участю мають дивно велику популярність саме у так званого протестного електорату.

Втім, є моменти, які виставляють цю історію у максимально невигідному світлі. «Квартал 95» майстерно використав цей нібито випадковий коментар одного з учасників трупи задля максимальної розкрутки одного зі своїх проектів, серіалу «Слуга народу».

 

Інакше сприйняти не менш скандальний відеоролик під авторською назвою «Лайфхак від олігархів» неможливо. Згідно його вмісту виходить, що усі мовні конфлікти в Україні провокують винятково політики задля відволікання населення від власних махінацій. Пам’ятаєте, хто востаннє використовував подібну риторику в передвиборчому контексті? Правильно, Партія Регіонів часів розквіту, коли «помаранчевих» опонентів на Лівобережжі треба було виставити справжнісінькими іродами та нелюдами.

 

З точку зору піару нейтральний спостерігач взагалі міг би оцінити цей конфліктний епізод на 10/10. Тим більше до заочної дискусії (свідомо чи ні – питання інше) долучилася радикальна конформістка Лариса Ніцой, яка у багатьох довіку асоціюватиметься з агресивною боротьбою проти російської у побуті аж до «завдання тілесних ушкоджень» обслуговуючому персоналу. Цільова аудиторія настільки легко підхопила цю і почала жваво її обговорювати, що про все інше можна було забути на кілька днів. Але в цілому це явно не пішло пересічному українцю на користь.

І обурення Кошового з приводу невдоволення співгромадян гастролями українських артистів за поребриком з фінансової точки зору є передбачуваним. Так, до Москви чи Сочі зараз ані «Квартал» в цілому не їздить підробляти, ані окремі учасники не катаються для участі у проектах сумнівної якості (за Ігорем Ласточкіним такі грішки ще кілька років тому водилися). Проте під час традиційних літніх виступів в Туреччині основну масу квитків вмить розмітали «руссо турісто», комедіанти чудово розуміли, до якого Клондайку втратили доступ.

Найбільше прикрість полягає в тому, що подібні «митці без кордонів» в України ще довго лишатимуться популярними. Народ наш звик до зрадливого скепсису, вічних сумнівів та спроб погратися у товстезну політичну сатиру. Ця звичка аж ніяк не гарантує Зеленському бодай двох відсотків голосів на майбутніх президентських виборах, але додаткову увагу, що пізніше конвертується у комерційний успіх, він собі вже забезпечив. А на випади щодо показової відмови працювати українською фанатська база відповідатиме заїждженим контраргументом – «какая разніца», людина ж перш за все хороша.

Бентежить також і схоже ставлення до мовного питання інших персонажів, що активно почали рватися до політики останнім часом. Так звана «партія коміків України» все ж є явищем тимчасовим, і до основного роду діяльності вони повернуться, коли не буде потреби гойдати човна. А от що робити з тими, хто нібито й позиціонує себе державниками, та паралельно збирається будувати тут нову Малоросію чи УРСР? Хороше питання, от тільки хто б дав на нього відповідь…

 

З повагою,

 

Гриць Якович Вареник, літературознавець

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Может Заинтересовать

Томенко и Катеринчук поддержали кандидатуру Гриценко на выборах президента Украины

Украинские политики и общественные деятели Николай Томенко и Николай Катеринчук, а также и…